no title

Я вдягаю оптимізм, наче Валентинів німб
Всіх люблю, всіх ціню, але десь раз на рік.
Коли ти влаштувався і тебе влаштовує.
Нема чого, як видно, забивати голову
Тим, що прогинало навіть сивого Фалеса
В Канта не ввійшло, а Вася нібельмеса.
Приклад номер три – то квінтесенція розмови…
Вася, жизнь, прохавати, пизда корові –

Йдіть на вулицю, що честі вас навчила,
Хай навчить граматики, окаянниє дебіли.
Поцікавтесь чимось більшим, ніж наркотики та пиво.
Чуєте, бидлото, чуєте, бидлото?

Це як камінь нам ненависть
То наш хрест був назавжди
Щастя більшого нам не знати
І не варто. Мо‘ не варто?

Знаєш, що... Мовчання – то як чисте злото
Назбирай усе в собі, будеш як Гобсек, а може
Краще розказати правду вам усім у вічі?
Хутко віднайти в людині щось-таки найгірше.
Кожне своє «добре», я зустріну вашим «ні»,
Вам така натура, це ваш стан душі.
Ваші кислі морди я знешкоджу жовчу
любити можна вголос, а ненавидіть мовчки.

Між криги і обману хтось знаходить дім,
Та холодно нервовим серед брехливих дів.
І так буває брудно серед дурних, тому і
Зневажаєш в інших, що любиш у собі…
І я готовий плити за течією, правда.

Та всохли усі ріки, хіба що зневага –
Бунт-бунт-бунт-бунт на продаж, вони
Кажуть порви на всім тілі ланцюги.
А я їх ношу, немов прикрасу…
Вони дають вагомості… І масті.